Cтаттi >

Права у сімейних відносинах

Для багатьох людей рідний дім та сім’я – саме те середовище де вони почуваються найбільш захищено та спокійно. Та, на жаль, іноді в цьому середовищі виникають проблеми, через які відчуття захищеності та спокою зникає. Тоді доводиться шукати вихід.

Наш розділ «Сімейне право» - це саме той ресурс, яким можна скористатися для вирішення конфліктів у сфері сімейних відносин.

Якщо ви розповісте про свою проблему консультанту, кваліфікований юрист допоможе вам розібратися, чи має проблема юридичне вирішення і, якщо це так, то підкаже шляхи її подолання.
 

Що таке «насильство в сім’ї» та чи варто його терпіти?

< назад

Про насильство в сім’ї зараз говорять немало. Тема, яка донедавна в Україні була не дуже відкритою, звучить у телевізійних програмах, друкованих виданнях, обговорюється під час акцій громадських організацій, направлених на подолання цього явища. Під час таких обговорень, нерідко виявляється, що не всі люди усвідомлюють, що таке насильство в сім’ї та які наслідки його існування. Отже, розпочнемо нашу розмову з визначення, яке звучить у ст.1. Закону України «Про попередження насильства в сім’ї»: насильство в сім’ї – будь які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

Окрім таких характерних ознак насильства в сім’ї, як умисність дії, порушення конституційних прав та свобод, нанесення моральної та фізичної шкоди, не можна не згадати про систематичність таких дій, їх повторюваність. Люди, які вчиняють насильство над своїми рідними ніколи не обмежуються одним випадком, вони роблять це систематично і, нерідко це триває роками, протягом усього часу існування сім’ї.

Щоб краще розібратися у наведеному визначенні, поговоримо про прояви насильства. Тобто, що саме відбувається, коли кривдник проявляє свою агресію.
Прояви фізичного насильства – побиття , штовханина, шарпання, удушення, завдання опіків, укусів чи порізів.
Прояви економічного насильства – позбавлення їжі, житла, невиправдані обмеження чи позбавлення права використання коштів, пошкодження майна, заборона працювати, примус до непосильної праці, жебрацтва, проституції.

Прояви психологічного насильства – лайка, погроза, шантаж, пригнічувальні та негативні жести, критика, звинувачення, обмеження у виборі друзів та спілкуванні, ревнощі, примус спостерігати за знущаннями над людьми чи тваринами, примус переглядати відео з насильницьким змістом.
Прояви сексуального насильства – примус до небажаних статевих стосунків з кривдником чи іншими людьми, примус до неприйнятних вами форм статевих відносин, принизливі, що завдають фізичного болю дотики до інтимних частин тіла, примус фотографувати чи знімати на відео оголене тіло чи статеві стосунки, примус до аборту чи вагітності, примус спостерігати за статевими зносинами інших людей та переглядати порнофільми.

Життєві історії людей, які пережили ситуації насильства в сім’ї, свідчать про те, що дуже часто різні види насильства поєднуються в одному випадку. Так, наприклад , психологічне насильство завжди супроводжує усі решту видів – і фізичне, і економічне , і сексуальне.

Найчастіше від насильства в сім’ї страждають жінки. Але ми не можемо не наголошувати на тому, що хто б у родині не опинявся і ролі постраждалої сторони, діти в такій сім’ї зазнають усіх негативних впливів притаманних насильницьким стосункам і теж є постраждалими від насильства в сім’ї, якщо навіть проти них не вчиняється ніяких прямих насильницьких дій. Ми знаємо, що чимало жінок живуть і терплять насильство стосовно них. Терплять, бо вважають що на це є причини – немає куди піти, дітям потрібен батько, пропадемо без годувальника, а що люди скажуть?, ніхто мені не допоможе,бо нікому це не потрібно і т.д. Для тих жінок, які вагаються, чи варто «виносити сміття з хати» та щось змінити у своєму житті, я розповім історію Інни, яка вагалася дуже довго, але її син допоміг їй прийняти рішення.

20 років тому Інна закінчила інститут, повернулася в рідне село і влаштувалася на роботу. Працювала вчителькою молодших класів, як і мріяла з дитинства. Незабаром познайомилася з Ігорем, який завершував строкову військову службу, покохала хлопця і вони одружилися. Через деякий час народився первісток, почали будувати нову хату. Усе , ніби то, було добре. Та Ігор усе частіше почав заглядати у чарку. Інна намагалася умовляти чоловіка не пити, але той лише відмахувався. Інна помітила, що під дією алкоголю чоловік ставав дуже агресивним – спочатку просто чіплявся, потім міг ударити. Так тривало декілька років. Коли Інна завагітніла другою дитиною, Ігор спочатку ніби схаменувся, перестав пити, але потім усе пішло по-старому. І одного разу,будучи п’яним, він затіяв черговий скандал, під час якого вдарив жінку в живіт, кинув на землю. Інна втратила вагітність на шостому місяці, її донька так і не народилася живою. Жінка ніколи не зверталася до міліції, не повідомила про побиття і цього разу, у лікарні сказала, що впала зі сходів сама. На той час підходило до завершення будівництво нового будинку, купували меблі, хатнє начиння, облаштували побут. Та у новому домі для Інни почалося справжнісіньке пекло. В п’яному угарі чоловік нерідко бив її до крові, знущався, звинувачуючи у всіх смертних гріхах. Одного разу, син який уже майже досяг повноліття, спробував вступитися за маму і відштовхнув п’яного батька. Наступного дня чоловік написав заяву до міліції на сина і з тим провели сувору бесіду правоохоронці. Лише тепер Інна зрозуміла, на що наражає власного сина. Мало того, що батько оговорив його, і міліціянти не розібралися в ситуації. Наступного разу з’ясування стосунків між батьком і сином можуть привести до фатальних наслідків. Інна розлучилася з чоловіком і переїхала з сином жити до матері.

Ця історія ще не завершилась, чоловік намагався переслідувати жінку, бив її маму та брата, вивіз з будинку спільно нажите майно, робив спроби пограбувати дружину і сина.
Найстрашніше те, що ця історія не поодинока. Сумно те, що багато жінок вагаються доти, поки не починають розуміти, як страждають їхні діти і наскільки реальними і важкими є втрати фізичного та морального здоров’я усіх членів родини, які зазнають насильства. І вони ще не усвідомлюють, що попереду може бути прояв ще однієї шкоди – діти, які виросли у таких сім’ях підсвідомо переносять негативний досвід у власну сім’ю і нерідко потім виступають у ролі кривдника або жертви.

Терпіти і мовчати чи намагатися змінити ситуацію – це має вирішувати сама жінка, яка зазнає насильства в сім’ї. Якщо рішення обрано і воно передбачає обговорення ситуації – ми готові допомогти. Про те, як можна знайти шляхи виходу, ми поговоримо у наступній публікації.

 

31.01.2014 Тетяна Мельник