Тематичнi консультацiї >

Права у трудових відносинах і підприємницькій діяльності

У сучасному суспільстві жінці вже не відводитися роль виключно матері, дружини чи домогосподарки. Жінка має можливість обирати роботу до душі, отримати гідну освіту, будувати кар'єру, робити бізнес. Професійна реалізація і можливість гідно заробляти для багатьох з нас мають велике значення. Водночас, жінки не хочуть робити вибір між роботою і сім'єю, хочуть мати і сім'ю, і дітей, і гідну роботу.

Чинним законодавством України передбачено цілий комплекс правових норм, які покликані гарантувати жінці таку можливість. Вони прямо націлені на те, щоб не допустити обмеження трудових прав жінки у зв'язку з її статевою приналежністю і необхідністю поєднувати роботу з материнством.

Однак, практика показує, що такі законодавчі норми не завжди підтримують роботодавці. Вони часто грубо і безцеремонно порушують права жінок, відмовляючи їм у заслуженому кар’єрному просуванні, позбавляючи законних гарантій і пільг. Особливо часто з несправедливими протиправними діями стикаються вагітні, багатодітні та одинокі матері. Багато жінок заявляють про свої права, але, не маючи достатніх знань і професійної підтримки, не можуть ефективно захистити свої права та інтереси в трудових відносинах.

Саме тому, ми будемо говорити про те, які у нас є права у трудових відносинах, як попередити порушення наших трудових прав, які механізми протидії трудовим правопорушенням існують. У нас Ви також зможете отримати професійну консультацію щодо Вашої особистої проблемної ситуації, щоб тверезо оцінити свої шанси на успіх і вибрати оптимальний шлях захисту своїх прав.

Крім того, жінки, які займаються підприємницькою діяльністю, зможуть отримати юридичну консультацію щодо ведення своїх бізнесів.
 

Запитати
Для того, щоб поставити запитання необхiдно увiйти або зарееструватися

Питання роздiлу

< назад

Вiдповiдь:

Питання призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім‘ям регулюється Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім‘ям» та постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім‘ям»
Згідно статті 7 Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім‘ям» Призначена державна соціальна допомога може бути зменшена до 50 відсотків її розміру у разі невикористання сім'єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування.
Законом не уточнюється, що мається на увазі під згаданим поняттям. Разом з тим, відповідно до пункту 17 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім‘ям, у разі повторного подання інформації про відсутність доходів у працездатних осіб, які включені до складу сім'ї, а також якщо середньомісячний розмір доходів залишається меншим ніж розмір мінімальної заробітної плати, розмір соціальної допомоги поступово зменшується при кожному наступному зверненні за її призначенням відповідно на 20, 20 і 10 відсотків.
Водночас, згідно того ж пункту 17 Порядку соціальна допомога може призначатися без зменшення її розміру на підставі рішень районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних умістах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій.
Рішення про призначення соціальної допомоги в таких випадках
приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов
сім'ї.
Тому за проханням (бажанням) особа може звернутися до органів, що призначають допомогу із зверненням про таке обстеження для призначення державної соціальної допомоги без зменшення її розміру на підставі рішення такої комісії.
 

17.03.2014