Тематичнi консультацiї >

Права у трудових відносинах і підприємницькій діяльності

У сучасному суспільстві жінці вже не відводитися роль виключно матері, дружини чи домогосподарки. Жінка має можливість обирати роботу до душі, отримати гідну освіту, будувати кар'єру, робити бізнес. Професійна реалізація і можливість гідно заробляти для багатьох з нас мають велике значення. Водночас, жінки не хочуть робити вибір між роботою і сім'єю, хочуть мати і сім'ю, і дітей, і гідну роботу.

Чинним законодавством України передбачено цілий комплекс правових норм, які покликані гарантувати жінці таку можливість. Вони прямо націлені на те, щоб не допустити обмеження трудових прав жінки у зв'язку з її статевою приналежністю і необхідністю поєднувати роботу з материнством.

Однак, практика показує, що такі законодавчі норми не завжди підтримують роботодавці. Вони часто грубо і безцеремонно порушують права жінок, відмовляючи їм у заслуженому кар’єрному просуванні, позбавляючи законних гарантій і пільг. Особливо часто з несправедливими протиправними діями стикаються вагітні, багатодітні та одинокі матері. Багато жінок заявляють про свої права, але, не маючи достатніх знань і професійної підтримки, не можуть ефективно захистити свої права та інтереси в трудових відносинах.

Саме тому, ми будемо говорити про те, які у нас є права у трудових відносинах, як попередити порушення наших трудових прав, які механізми протидії трудовим правопорушенням існують. У нас Ви також зможете отримати професійну консультацію щодо Вашої особистої проблемної ситуації, щоб тверезо оцінити свої шанси на успіх і вибрати оптимальний шлях захисту своїх прав.

Крім того, жінки, які займаються підприємницькою діяльністю, зможуть отримати юридичну консультацію щодо ведення своїх бізнесів.
 

Запитати
Для того, щоб поставити запитання необхiдно увiйти або зарееструватися

Питання роздiлу

< назад

Вiдповiдь:

Доброго дня, Світлана!


Ваше запитання дуже життєве і, як я розумію Вам не потрібно пояснювати різницю між звільненням у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників ( див. п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України – КЗпП України) та звільненням за згодою сторін за п.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

У першому випадку, як Ви вірно зазначили, працівник повинен бути повідомлений про звільнення не менше ніж за два місяці(ст. 49-2 КЗпП України), йому виплачується вихідна допомога(див. ст. 44 КЗпП України), враховується переважне право залишення на роботі окремих категорій працівників (див. ст. 42 КЗОТу, ст.. 184-1 КЗОТу), звільнення відбувається за попередньою згодою профспілки, якщо така існує на підприємстві ( в організації) ( ст. 43 КЗОТу).

У випадку звільнення за згодою сторін за п.1 ст. 36 КЗпП України звільнення відбувається у строки, який сторони визнали для себе прийнятними, вихідна допомога звичайно не виплачується, якщо мова йде про звільнення з державних органів.

Перш за все, давайте спробуємо розібратися з тим, чи законні дії Вашого керівництва.

Сама по собі пропозиція керівника про звільнення за п.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України не є незаконною, якщо при цьому на працівника не здійснюється тиску типу погроз, шантажe тощо.

Отже, якщо працівник добровільно погоджується підписати угоду про звільнення за згодою сторін або заяву з проханням звільнити його за згодою сторін, то таке звільнення є законним, навіть якщо цілком зрозуміло, що таке звільнення не відповідає інтересам працівника. Оскаржувати таке звільнення у майбутньому, в т.ч. в судовому порядку майже безперспективно.

Треба визнати, щоВаші побоювання не позбавлені сенсу, практика нав’язування працівникам варіанту звільнення за згодою сторін з боку роботодавців є досить поширеною, але, як правило, він розрахований саме на те, що працівник злякається звільнення «за статтею» і погодиться. В більшості випадків, якщо працівник не злякався, то погрози залишаються погрозами і в реальні дії не переходять.

Однак, бувають і винятки. Отже, що можна зробити, щоб попередити незаконні дії щодо Вас з боку керівництва?

Спробуйте з’ясувати, наскільки реальними є Ваші побоювання щодо можливого звільнення, як Ви кажете «за статтею», та здійсніть певні попереджувальні заходи.

Для цього, я пропоную Вам діяти наступним чином. Зверніться до свого керівника та ввічливо пояснивши свої обставини, відмовьтесь від звільненя за згодою сторін. Попросіть дотримуватися процедури звільнення за скороченням штату, якшо таке передбачається. Таке звернення дуже бажано зробити у письмовій формі. Більш ефективним, звичайно, буде колективне звернення від декількох працівників або всього колективу.

Звернення має бути офіційним. Це означає,що Ви маєте занести його через кацелярію, отримавши відмітку про реєстрацію у книзі вхідної кореспонденції на його копії або відправити рекомендованим листом з описом вкладення, залишивши чек, опис вкладенння та копію листа.

Не зайвим буде надіслати подібного листа до профспілкового органу, якщотакий у Вас існує. В такому листі резонно висловити свої побоювання щодо можливих незаконних дій щодо вас з боку керівництва та попроситипрофспілку вжити заходів щодо їх недопущення.

У випадку, якщо після цього на Вас буде здійснено тиск у вигляді погроз (тощо) негайно звертайтесь до органів прокуратури з заявою (краще, колективною) про те, що з боку Вашого керівника здійснюються такі дії (опишіть їх коротко), які, на Вашу думку, є грубим порушенням законодавства про працю та зловживанням посадовим становищем, та які є злочинними з т.з. Кримінального кодексу України. Розмістіть таку заяву на доступних інтернет - ресурсах, можливо навіть на нашому сайті (wcu-network.org.ua). Доведіть до відома Вашого керівника про те, що Ви будете боротися за те, щоб Ваші права поважали.
Такі дії, по суті є превентивними, але, за моєю оцінкою, можуть суттєво зменшити бажання Вашого керівника продовжувати наполягати на звільненні за згодою сторін або розпочинати якісь реальні дії щодо звільнення «за статтею».

Звичайно, повністю виключати варіант незаконних дій з боку Вашого керівництва по відношенню до окремих працівників виключати неможна. Проте, вірогідність їх здійснення я оцінюю як мінімальну, якщо Ви у вищезазначений спосіб заявите про свій намір відстоювати свої права.

Тим не менш, з метою мінімізації такої вірогідності, я наполегливо рекомендую Вам бути дуже обережними: дотримуватися розкладу роботи та утримуватися від вживання спиртних напоїв, в т.ч. під час святкування днів народження колег. Адже найпоширенішими варіантами звільнення «за статтею» є такі: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. 3 ст. 40КЗпП України); прогул (в тому числі, відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (п.4 ст. 40 КЗПП України); поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП України).

У випадку ж, якщо звільнення «за статтею» буде здійснено незаконно без наявності відповідних підстав, то таке звільнення можна оскаржувати у суді, до того ж досить успішно.

З повагою,
Ірина Сергієнко
 

06.04.2014 Ірина Сергієнко