Тематичнi консультацiї >

Права у сімейних відносинах

Для багатьох людей рідний дім та сім’я – саме те середовище де вони почуваються найбільш захищено та спокійно. Та, на жаль, іноді в цьому середовищі виникають проблеми, через які відчуття захищеності та спокою зникає. Тоді доводиться шукати вихід.

Наш розділ «Сімейне право» - це саме той ресурс, яким можна скористатися для вирішення конфліктів у сфері сімейних відносин.

Якщо ви розповісте про свою проблему консультанту, кваліфікований юрист допоможе вам розібратися, чи має проблема юридичне вирішення і, якщо це так, то підкаже шляхи її подолання.
 

Запитати
Для того, щоб поставити запитання необхiдно увiйти або зарееструватися

Питання роздiлу

< назад

Питання: В серпні-місяці чоловік вигнав мене з двома неповнолітніми дітьми з дому (3.5 і 15 років, старший мій син від попереднього шлюбу), так як знайшов собі іншу жінку.Того ж дня ми переїхали до моїх батьків в інше місто. В міліцію я не зверталася. В чоловіка в користуванні є два будинки, один з яких ми добудовували і обмебльовували разом і де я з дітьми зареєстрована, але ні в один він нас не хоче впустити. Ми залишились без житла і засобів для існування, навіть мій одяг, одяг дітей, іграшки він не хоче віддавати. У мене на руках маленкий хворіючий син (після термічних опіків 20% шкіри в цьому році) за яким потрібний постійний догляд. Я звернулася з заявою в суд про усунення перешкод в користуванні житловим будинком в якому ми з дітьми зареєстровані, але мені у вселенні відмовили через безпідставність. Тоді я звернулася в суд з заявою на аліменти на нашого сина 3.5 роки, а чоловік звернувся в суд з заявою на розлучення і оспорення батьківства. На даний час ми вже розлучені, суд присудив в мою користь аліменти 1100 грн, але чоловік подав на апеляцію, щоб відтягнути час. На даний час чекаємо ДНК-експертизу, але він постійно погрожує, що заплатить любі гроші, щоб доказати, що це не його дитина. У нього на даний час є гроші і зв`язки, а я з дітьми залишилася без нічого. Хочу подавати в суд на поділ майна, але всі документи залишилися в чоловіка. Боюся, що знову суд залишить мене ні з чим. Хочу подавати на моральне відшкодування після всього пережитого, але спершу дочекаюся ДНК-експертизи. Не знаю, як мені боротися з цим чоловіком, коли на моєму боці лише правда, а у нього все інше. Порадьте, як мені поступити і що робити в такій ситуації?

18.11.2014 Ольга

Вiдповiдь:

Першочергово зазначу щодо можливості поділу майна колишнього подружжя, а також обсягу прав дружини у даному випадку. За загальним правилом майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Окремо зауважу про визначення частки, право на яку матиме дружина при розлученні. Сімейним законодавством встановлено правило рівності часток подружжя. Відповідно, у випадку поділу майна подружжя, дружина матиме право на ½ усього майна, що належить до спільної сумісної власності подружжя. Необхідно також зазначити, що суд може відійти від принципу рівності часток подружжя за наявності умов, що мають суттєвий характер (наприклад, за умови, якщо один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї; якщо з одним із подружжя проживають діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Керуючись наданою у запитанні інформацією, підкреслю, що при поділі перерахованого майна, важливо також розуміти, за які кошти воно було сформоване, оскільки майно, набуте одним із подружжя до шлюбу; за час шлюбу, але на підставі договору дарування чи в порядку спадкування; за кошти, що належали одному з подружжя особисто, а також житло, набуде одним із подружжя внаслідок приватизації, поділу не підлягають. Особистою приватною власністю чоловіка та дружини є також речі індивідуального користування, премії і нагороди (отримані за особисті заслуги); кошти, отримані одним із подружжя як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй (йому) належала, а також як відшкодування завданої їй (йому) моральної шкоди; страхові суми. Наведене майно, відповідно, також не підлягає поділу. Тому, із наданої інформації, однозначно визначити обсяг майна, на яке може претендувати дружина, неможливо. Розмір частки, на яку вона може претендувати у разі поділу такого майна, можна визначити, керуючись правилами, що наведені вище. Що стосується обсягу документів, які залишилися у чоловіка, вказана обставина не є перешкодою для поділу майна подружжя, оскільки такі документи можуть бути витребувані у судовому порядку під час провадження щодо поділу майна.


Щодо питання доступу до житлового приміщення, у якому зареєстрована дружина разом з дітьми, зауважу наступне. У діях колишнього чоловіка міститься пряме порушення права користування житловим приміщенням. Зокрема, статтею 156 Житлового кодексу України надається право членам сім’ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, право користуватися цим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їхньому вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. При цьому, припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. Надана інформація про обставини справи не містить вказівки на те, хто є власником двох будинків. Проте, навіть якщо власником є чоловік, належне йому право власності саме по собі не може бути підставою для виселення та зняття з реєстрації інших осіб, які там правомірно проживають. Для більш детальної правової оцінки даного питання необхідна додаткова інформація, яка, також включає обставини та матеріали судової справи, за результатами розгляду якої дружині було відмовлено у позовних вимогах щодо усунення перешкод в користуванні житловим будинком.


Окремо слід зазначити, що за результатами розгляду судом справи про поділ майна подружжя (у випадку задоволення позовних вимог дружини), спосіб захисту права користування житловим приміщенням зміниться. Вказане пояснюється тим, що поряд із правом користування таким приміщенням виникне право власності, що включатиме право володіння і розпорядження майном, що посилить позицію дружини.


Звертаю увагу також на те, що сімейним законодавством передбачено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. У свою чергу, дії батька щодо виселення своєї неповнолітньої дитини із житла, у якому така дитина зареєстрована, безумовно суперечить її інтересам. У зв’язку із наведеним вище, дружина може скористатися правом звернення до компетентних органів, зокрема органів опіки та піклування, задля захисту майнових та житлових прав своєї дитини.


У ситуації із проведенням ДНК-експертизи звертаю увагу на те, що при порушенні порядку проведення судової експертизи чинним законодавством передбачена відповідальність, в тому числі і кримінальна.


Підсумовуючи, зауважу, що у даній ситуації однозначний алгоритм дій можливо сформувати виключно за наявності детальної інформації у справі. Загальний же порядок захисту порушених прав дружини було наведено вище у відповідності до норм чинного законодавства.
 

20.11.2014 Світлана Трофимчук