Тематичнi консультацiї >

Права у сімейних відносинах

Для багатьох людей рідний дім та сім’я – саме те середовище де вони почуваються найбільш захищено та спокійно. Та, на жаль, іноді в цьому середовищі виникають проблеми, через які відчуття захищеності та спокою зникає. Тоді доводиться шукати вихід.

Наш розділ «Сімейне право» - це саме той ресурс, яким можна скористатися для вирішення конфліктів у сфері сімейних відносин.

Якщо ви розповісте про свою проблему консультанту, кваліфікований юрист допоможе вам розібратися, чи має проблема юридичне вирішення і, якщо це так, то підкаже шляхи її подолання.
 

Запитати
Для того, щоб поставити запитання необхiдно увiйти або зарееструватися

Питання роздiлу

< назад

Вiдповiдь:

В першу чергу, на даному етапі варто закінчити процес розірвання шлюбу. Після цього, рекомендовано звернутися до органів опіки та піклування з метою визначення місця проживання малолітніх дітей разом з матір’ю. Для цього за місцем реєстрації проживання (матері та дітей) необхідно подати до даного органу заяву про визначення місця проживання малолітніх дітей, копію паспорта матері, копію рішення суду про розірвання шлюбу, копію свідоцтва про народження дитини (дітей), довідку про склад сім’ї за місцем реєстрації матері та дитини, акт обстеження житлово-побутових умов матері, довідку з місця роботи матері та довідку про заробітну плату за останні 6 місяців (у даному конкретному випадку варто заздалегідь подбати про відновлення на робочому місці, або роботу на умовах неповного робочого часу, або вдома, отримання інших доходів, тощо). Також, матері необхідно надати характеристику з місця роботи або проживання, довідку з місця навчання, виховання дитини, висновок психолога після бесіди з дитиною. За результатами розгляду даної заяви та доданих до неї документів вищезгаданим компетентним органом приймається рішення про доцільність або недоцільність визначення місця проживання дитини з матір’ю. У разі, якщо у вказаному порядку місце проживання малолітніх дітей буде визначено з матір’ю, а батько при цьому здійснить спробу або здійснить дії щодо відібрання дітей, варто звертатися до суду з метою визначення місця проживання дітей знову-таки з їх матір’ю. До моменту вирішення наявного спору судом, або до закінчення процесу у досудовому порядку (шляхом звернення до органів опіки та піклування, про що зазначалося вище) мова йтиме про законність дій батька щодо відібрання дітей, оскільки законом встановлена рівність прав та обов’язків батьків щодо дітей.
 

Що ж стосується умов, які окреслені як такі, що можуть бути забезпечені батьком, то узагальнення судової практики дають підстави стверджувати, що суд може критично поставитися до запропонованих умов проживання та виховання дітей батьком (постійні подорожі, відсутність належного забезпечення виховання, тощо), оскільки в першу чергу враховуються інтереси дітей, їх моральне, фізичне та соціальне благополуччя. Крім того, відповідно до принципів Декларації прав дитини 1959 року малолітня дитина (до 14 років) не повинна, за винятком окремих обставин, бути розлучена з матір’ю. Наведене також додатково свідчить про ймовірні позиції та їх переваги/недоліки як для матері, так і батька дітей за наявності спору щодо визначення місця проживання дитини.
 

Підсумовуючи зазначу, що на вказаному етапі доцільно завершити процес розірвання шлюбу, намагатися врегулювати питання визначення місця проживання дітей з матір’ю у досудовому порядку (шляхом звернення до органів опіки та піклування) та у випадку неможливості врегулювати вказане питання у такому напрямі звертатися за захистом своїх батьківських прав до суду з позовною заявою про визначення місця проживання дітей (відповідно, з матір’ю). Додатково підкреслю, що кожна ситуація є індивідуальною і як у досудовому порядку, так і у судовому позиція сторін залежить від багатьох обставин та конкретних особливостей справи, тому запропонувати єдину формулу рішення без відокремленого підходу неможливо.
 

27.03.2015 Світлана Трофимчук